| Головна » Статті » Методичний кабінет » Акмеологічний підхід |
| У категорії матеріалів: 2 Показано матеріалів: 1-2 |
Сортувати за: Даті · Назві · Рейтингу · Коментарям · Переглядам
|
Акмеологічна карта розвитку й саморозвитку вчителя ЗНЗ
Порядок роботи з Амеокартою
Акмеокарта фіксує результативність професійної діяльності вчителя і доцільність застосовуваних форм і методів роботи. Керівники та методичний актив закладу освіти разом з методслужбами міста (району) спрямовують професійну діяльність педпрацівника впродовж усього міжатестаційного періоду.
· Вступний розділ містить загальні відомості та перспективи особистісно-професійного розвитку педагогічного працівника.
· У першому розділі фіксуються результати діагностики і самооцінювання рівня фахової майстерності і результатів професійної діяльності за попередній період. Методична служба спільно з керівниками навчального закладу і вчителем планує заходи та завдання для роботи вчителя у міжкурсовий період у вигляді тем післякурсового завдання, контрольних робіт, участі в заходах тощо.
Прогнозується бажаний рівень професійного розвитку, який буде досягнутий наприкінці міжатестаційного періоду. В подальшому проводиться самодіагностика та аналіз виконання планів професійного самовдосконалення в міжатестаційний період. За підсумками щорічного самоаналізу до Акмеокарти вносяться корективи, плануються додаткові заходи.
· У другому розділі Акмеокарти фіксується участь учителя в різних формах і методах професійної діяльності і фахового самовдосконалення в міжатестаційний період. Відомості заносяться до таблиць по мірі виконання заходів.
· Третій розділ Акмеокарти містить інформацію щодо результатів професійної діяльності вчителя, яка заноситься до відповідних таблиць щорічно за підсумками навчального року особисто вчителем за участю керівників закладу і працівників методслужб.
· У заключному розділі Акмеокарти здійснюється аналіз роботи вчителя, оцінка якості навчально-виховного процесу з предмета, що він викладає. Підбиті за участю експертів підсумки міжатестаційної діяльності працівника надаються до розгляду атестаційної комісії.
· Відомості з таблиць Акмеокарти заносяться до ПЗ «Реалізація Індивідуальної траєкторії розвитку (ІТР)» наприкінці кожного навчального року і в ході атестації.
· По завершенні міжатестаційного періоду відомості Акмеокарти використовуються для аналізу підсумків професійної діяльності працівника і враховуються атестаційною комісією при винесенні рішення щодо підсумків атестації.
|
|
Формування навичок мислення високого рівня.
У 1956 році Бенджамін Блум, професор Чикагського університету, запропонував теорію “Систематика (таксономія) освітніх цілей“, визначивши шість рівнів освітніх цілей – знання, розуміння, використання (знання низького рівня), аналіз, синтез та оцінювання (знання високого рівня), – які використовуються освітянами впродовж останніх п'ятдесяти років для визначення розвитку в учнів навичок мислення високого рівня. Ця система цілей отримала широке міжнародне визнання. Піраміду Блума можна розглядати ще як структуру, яка допоможе вчителю класифікувати, а потім навчитися розробляти запитання різного рівня – для формування знань, розуміння, використання, аналізу, синтезу та оцінювання. Знання (відтворення чи впізнавання інформації): • знання термінології, основних фактів та елементів, знання класифікацій та категорій, принципів та узагальнень, теорій, моделей, структур; • знання з предметних категорій; технологій та методів (літературна критика, аналіз історичних документів, способи розв'язування задач, стандарти для різних письмових жанрів). Розуміння та інтерпретація: • інтерпретація (перефразування з однієї мови чи знакової системи в іншу); • наведення прикладів; • класифікація за вивченими чи знайомими ознаками; • підведення підсумків; • встановлення взаємозв'язків; • порівняння; • пояснення. Використання (здатність використовувати інформацію та застосовувати знання в нових умовах): • виконання завдань за відомою чи наданою вчителем інструкцією; • виконання завдань за самостійно розробленою інструкцією. Аналіз (ідентифікація частин та встановлення співвідношень між ними): • диференціація (ділення цілого на складові); • впорядкування за певною ознакою; • визначення характерних ознак. Синтез(здатність комбінувати нове ціле з частин для одержання більш загальної картини): • створення нового “продукту” з окремих складових; • планування (створення сценаріїв діяльності, дослідження, експерименту); • генерування ідей, гіпотез, альтернативних рішень за певними критеріями. Оцінювання (здатність визначати цінність чи можливість ефективного використання інформації, використовуючи відповідні критерії та стандарти (аргументувати оцінку): • перевірка й оцінювання згідно певних критеріїв; • критика, рецензування згідно певних критеріїв; • ранжування (впорядкування) згідно суттєвих ознак. |