Спіши, посеред радості і бід 
знай, що завжди вони чекають. 
Спіши, допоки не остигнув слід, 
роки, мов птахи, швидко пролітають.

Їхня молитва і міцне плече—
як оберіг, як щит в життєвім бою, 
коли в душі нестерпно запече—
вони єдині, хто завжди з тобою.

Спіши, щоб не згубилася стежина 
серед тривожних днів у метушні, 
і пам'ятай, що ти ще є дитина, 
поки батьки на світі є живі.

Автор: Марта КАРХУТ